Як вивчити п’єсу на флейті напам’ять: музична пам’ять
· Оновлено
Грати напам’ять — одне з головних професійних умінь концертного соліста в західній класичній традиції. Розповімо, на що спирається пам’ять музиканта, чому однієї пам’яті пальців замало і як, за даними досліджень, вчать п’єсу напам’ять. Вправи для слуху зібрано у статті «Добірка вправ для розвитку музичного слуху».
Чотири опори музичної пам’яті
У дослідженні, опублікованому у 2024 році в журналі Music & Science, автори опитали 37 викладачів фортепіано про те, як ті вчать дітей і підлітків грати напам’ять. Способи, які назвали педагоги, поділилися на чотири групи — так само, як у раніших теоретичних описах музичної пам’яті:
- слухова — пам’ятати, як звучить музика;
- зорова — пам’ятати, як виглядають ноти;
- рухова — пам’ять пальців і рухів;
- аналітична — розуміти, як влаштована п’єса, спираючись на знання теорії музики.
Найчастіше педагоги говорили про рухову та аналітичну пам’ять — про «м’язову пам’ять» і про знання теорії музики. Слухові й зорові способи, як припускають автори, на уроках із дітьми та підлітками, можливо, використовують рідше. Більшість опитаних вважають, що грати напам’ять — навичка, яка розвивається заняттями, а не вроджений талант. Дослідження стосувалося уроків фортепіано.
Чому однієї пам’яті пальців замало
Рухову пам’ять часто називають м’язовою: це вид процедурної пам’яті, за якого рух закріплюється повторенням. Без неї на інструменті не обійтися — гра вимагає точної дрібної моторики. Але в неї є слабке місце. Під час виконання пам’ять зазвичай працює ланцюжком: звук і відчуття від поточного фрагмента підказують, що йде далі. Якщо гра перервалася, ланцюжок рветься, і музикантові треба самому знайти підказку, з якого місця продовжити. Наприклад, згадавши, який розділ іде наступним, можна перейти до нього й не починати п’єсу заново.
Автори дослідження, про яке йдеться нижче, вважають, що більшість досвідчених виконавців вибудовують пам’ять про п’єсу як схему з кількох рівнів: угорі — початки великих розділів, нижче — їхні частини й такти. Тоді до будь-якого місця можна повернутися напряму, а не лише ланцюжком. Як упоратися з хвилюванням перед виступом — у статті «Як подолати страх сцени: практичні поради для флейтистів».
Як вчила п’єсу віолончелістка
У дослідженні Роджера Чаффіна та співавторів, опублікованому у 2009 році в журналі Psychology of Music, досвідчена солістка-віолончелістка записувала на відео свої заняття, поки вчила напам’ять Прелюдію із Шостої сюїти Баха для віолончелі соло; за понад три роки вона зіграла її на публіці десять разів. За 38 годин занять вона пройшла п’ять етапів і на кожному знову й знову розбирала п’єсу за розділами, а потім збирала їх у пробні виконання повністю. Заняття вона будувала довкола форми п’єси, над інтерпретацією працювала раніше, ніж над технікою, і на кожному етапі тренувалася згадувати.
Через десять місяців після восьмого виступу — увесь цей час вона не грала п’єсу й не зазирала в ноти — її попросили записати ноти з пам’яті. Найкраще згадалися місця, пов’язані з формою п’єси та з виразністю: вони й слугували опорними точками пам’яті. Автори вважають, що більшість досвідчених виконавців вивчають напам’ять приблизно так само, а відмінності, пов’язані з музикою, інструментом і манерою вчитися, — поверхові.
Що можна спробувати в заняттях на флейті
- Вчити п’єсу за розділами, а потім поєднувати їх і грати повністю — так працювала віолончелістка.
- Знати, з яких розділів складається п’єса, і вміти почати з початку будь-якого з них — це опорні точки, якщо гра перервалася.
- Перевіряти себе під час роботи: зіграти фрагмент без нот або згадати, що йде далі, — не відкладати це до останнього дня.
- Розносити заняття в часі: за даними психології, матеріал краще запам’ятовується, коли заняття розподілені, ніж коли все вчать за один раз.
- Спиратися не лише на пальці: слухати, як звучить п’єса, і розуміти її будову.
З чого почати
Наші педагоги мають вищу музичну освіту та досвід викладання, багато хто виступає на концертах сольно й у складі оркестру. Займатися можна з 7 років. Пробний урок коштує $8: він проходить індивідуально й триває 45 хвилин. Докладніше про курс — на сторінці «Флейта».