Корисні статті Сучасні техніки гри на електрогітарі: що потрібно знати

Сучасні техніки гри на електрогітарі: що потрібно знати

Сучасні техніки гри на електрогітарі: що потрібно знати

Електрогітара звучить по-своєму не лише через підсилювач, а й через прийоми, які на ній особливо добре чути. Розповімо про п’ять таких прийомів: що це, як їх роблять і в кого з гітаристів їх варто послухати. Якщо ви тільки починаєте, спершу зазирніть у статтю «Основи гри на електрогітарі: перші кроки для новачків».

Бенд — підтягування струни

Гітарист притискає струну на ладу й пальцями тієї ж руки зсуває її впоперек грифа — угору чи вниз. Струна натягується, і звук плавно підвищується. Так партія соло починає «співати», майже як голос, а між звичайними нотами з’являються проміжні звуки. У джазі 1930-х бенди в блюзових соло прославив Джанго Рейнарт, у 1960-х прийом перейняли рок-музиканти; багато бендів, наприклад, в Еріка Клептона.

Глушіння ребром долоні

Ребро правої руки кладуть на струни біля підставки й продовжують грати медіатором. Звук стає приглушеним і коротким. Попри англійську назву palm mute, глушать не долонею, а її краєм. Що сильніше притиснути руку, то уривчастіший і ударніший звук. Прийом дає характерне «чвакання» важкого року й металу, а разом із педаллю «вау» — дряпливий звук, знайомий із диско.

Тепінг

Під час тепінгу палець одним рухом і притискає струну до ладу, і змушує її звучати — без медіатора. Наприклад, гітарист різко б’є пальцем правої руки по струні на дванадцятому ладу, а знімаючи палець, зачіпає струну, уже притиснуту лівою рукою на восьмому ладу. Так поспіль і легко звучать кілька нот. Схожі прийоми траплялися давно, а популярним у рок-музиці дворучний тепінг наприкінці 1970-х зробив Едді Ван Гален.

Флажолет медіатором

Одразу після удару медіатором гітарист ледь торкається струни великим або вказівним пальцем тієї ж руки. Основний звук згасає, лишається один з обертонів — високий, «вереск», особливо помітний на підсиленій гітарі. Цим звуком найбільше відомий Закк Вайлд, гітарист Оззі Осборна.

Свіп

Свіп, або «змітальний» удар, — це окремі ноти на сусідніх струнах, зіграні одним ковзним рухом медіатора, поки ліва рука ставить потрібні звуки. Так швидко грають арпеджіо, і звучить це рівно й злито. Першими прийом розвивали джазові гітаристи 1950-х, серед них Лес Пол і Чет Аткінс, а в 1980-х його прославили гітаристи-віртуози шред-року. Записати такі партії допомагають табулатури — про них у статті «Гітарна табулатура: як читати таби з першого уроку».

З чого почати

На нашому курсі електрогітари учні вчаться читати ноти й табулатури, розуміти музичні позначення й самостійно розбирати гітарні партії, а ще опановують акорди й сольні партії та розучують рок-композиції. Займатися можна з 8 років. Пробний урок коштує $8: він проходить індивідуально і триває 45 хвилин. Детальніше про курс — на сторінці «Електрогітара».

WhatsApp WhatsApp Facebook Messenger Messenger Telegram Telegram Viber Viber Instagram Instagram