Корисні статті Таблиця Менделєєва: як вона влаштована і навіщо потрібна

Таблиця Менделєєва: як вона влаштована і навіщо потрібна

Таблиця Менделєєва: як вона влаштована і навіщо потрібна

Таблиця Менделєєва — символ хімії, хоча нею користуються і у фізиці, і в інших науках. Вона зображує періодичний закон: якщо розташувати хімічні елементи за порядком атомних номерів, їхні властивості приблизно повторюються. Розповімо, як влаштована таблиця, як її склав Менделєєв і чому без неї не обходиться сучасна хімія. Де хімія трапляється в житті, розказано у статті «Хімія у повсякденному житті: приклади та застосування».

Атомний номер і символ

Кожен хімічний елемент має свій атомний номер — кількість протонів у ядрі його атома. У водню номер 1, у гелію — 2, у літію — 3 і так далі. У кожного елемента є й символ з однієї або двох латинських літер: водень — H, гелій — He, літій — Li. Нейтрони не змінюють хімічної природи атома, але впливають на його масу: атоми одного елемента з різною кількістю нейтронів називають ізотопами.

Групи, періоди й закономірності

В одному стовпці таблиці — групі — стоять елементи з однаковою кількістю валентних електронів і схожою будовою зовнішньої оболонки атома. Новий рядок — період — починається, коли в атомів починає заповнюватися нова електронна оболонка. Щоб таблиця вміщалася на сторінці, її зазвичай малюють у 18 стовпців, а елементи f-блоку виносять окремо внизу; повна таблиця — у 32 стовпці.

За таблицею видно закономірності. Металічні властивості посилюються в групі згори донизу та в періоді справа наліво, а неметалічні — від лівого нижнього кута до правого верхнього.

Як Менделєєв склав таблицю

Схожі системи елементів приблизно тоді ж знайшли й інші хіміки, зокрема німець Лотар Маєр, але саме Дмитро Менделєєв найнаполегливіше розвивав і обстоював свою, і саме вона найбільше вплинула на вчених. 17 лютого 1869 року (1 березня за новим стилем) він почав розкладати елементи, порівнюючи їхні атомні ваги, і до кінця дня його система охопила більшість відомих тоді елементів. У травні 1869 року таблиця вийшла в журналі Російського хімічного товариства.

Відомі були не всі елементи, тож у таблиці лишилися порожні місця. 1871 року Менделєєв докладно описав властивості трьох ще не відкритих елементів і назвав їх екабором, екаалюмінієм та екасиліцієм («ека» санскритом — «один»). 1875 року француз Лекок де Буабодран, не знаючи про передбачення, відкрив галій — це й був екаалюміній. 1879 року швед Ларс Фредрік Нільсон відкрив скандій — екабор, а 1886 року німець Клеменс Вінклер — германій, тобто екасиліцій. Властивості всіх трьох збіглися з передбаченими.

Таблиця сьогодні

Упізнаваного сучасного вигляду таблиця набула 1945 року. У природі трапляються елементи лише до номера 94, решту отримують штучно. До 2010 року були відомі перші 118 елементів — так заповнилися перші сім рядків таблиці. Скільки ще елементів можливо, поки невідомо. Як розвивалася хімія до Менделєєва і після нього, розказано у статті «Історія хімії: від алхімії до сучасних відкриттів».

З чого почати

Наші педагоги мають вищу освіту й досвід викладання хімії; вони зрозуміло пояснюють матеріал і готують до контрольних, тестів та іспитів. Займатися можна з 13 років. Пробний урок коштує $8.00: він проходить індивідуально і триває 45 хвилин. Детальніше про курс — на сторінці «Хімія».

WhatsApp WhatsApp Facebook Messenger Messenger Telegram Telegram Viber Viber Instagram Instagram