Вплив віолончелі на розвиток класичної музики
· Оновлено
Віолончель пройшла шлях від інструмента супроводу до соліста, для якого писали Гайдн, Бетховен, Дворжак і Елгар. Коротко — як це відбувалося і яке місце вона посідає в музиці сьогодні.
Історичний розвиток і місце в оркестрі
Інструменти, схожі на віолончель, з’являються в італійському живописі початку XVI століття, а найдавніші збережені віолончелі зробив майстер Андреа Аматі. У музиці бароко віолончель найчастіше грала в групі бассо континуо — басовій основі, на яку спираються інші голоси. Сьогодні вона входить до струнної групи будь-якого симфонічного оркестру й веде басову партію струнного квартету.
Сольне виконання й камерна музика
Шість сюїт для віолончелі соло Бах написав, найімовірніше, у 1717–1723 роках. Довго їх вважали радше вправами й майже не виконували, доки їх не відкрив заново Пабло Касальс: тринадцятирічним він знайшов ноти в Барселоні 1889 року, а записувати сюїти почав лише 1936-го, у 59 років. У класичну добу з’явилися два концерти Гайдна й п’ять сонат Бетховена для віолончелі та фортепіано.
Розвиток техніки й репертуару
Як соліст віолончель використовує весь свій діапазон — від баса до сопрано. Романтики написали для неї концерти: Шуман, Дворжак, Сен-Санс; у Брамса — дві сонати й Подвійний концерт. На початку XX століття з’явилися Концерт Елгара й Соната Дебюссі.
Віолончель сьогодні
Віолончель звучить в оркестрі, у квартеті, соло й у найрізноманітніших ансамблях. Десять головних творів для неї зібрано у статті «10 творів для віолончелі: від Баха до Шостаковича».
З чого почати
На нашому курсі віолончелі учні опановують посадку, постановку рук і ведення смичка, працюють над рівністю звуку та чистотою інтонації, вчаться читати ноти й розучують класичні твори та сучасні мелодії, а підготовлену п’єсу можна виконати на онлайн-концерті. Займатися можна з 8 років. Пробний урок коштує $8: він проходить індивідуально і триває 45 хвилин. Детальніше про курс — на сторінці «Віолончель».